Чорна ніч над твоїми обшарами,
Ніч червоних пожеж і плачу.
Хто ж закляв тебе чорними чарами
На поталу вогню і мечу?
Щоб північнодикунськими ордами
Знов топтати землю святу.
Щоб сини твої мріями гордими
Знов кривавили світлу мету.
Чорна ніч над твоїми руїнами.
І йдемо ми до тебе крізь ніч,
І, як факел, несем на Вкраїну ми
Знов весною палаючий клич.
