ночі Донеччини сині

Коли потяг у даль загуркоче, пригадаються знову мені дзвін гітари у місячні ночі, поцілунки й жоржини сумні… Шум акацій… Посьолок і гони… Ми на гору йдемо через гать… А внизу пролітають вагони, і колеса у тьмі цокотять… Той садок, і закохані зори, і огні з‑під опущених вій- Од проміння і тіней узори на дорозі й … Читать далее