БЕРЕГ ЭТОТ И ТОТ. МЕЖДУ НИМИ РЕКА МОЕЙ ЖИЗНИ
Мы живем не явлением чуда, А предтечей тревожной поры, Как бы новая власти причуда Не смела нас в иные миры. А пока под кривлянья и враки Здравый смысл разбивается вдрызг, И грядущей предчувствием драки Мудозвоньего племени визг. Вновь интриги плетет Сатана, Гуще смрад удушающей гари, И в воинственном тонет угаре Заложившая душу страна.
Я часто з сьогоденням жартував У днів струмках: прозорих, каламутних, Все плани на майбутнє лаштував І йшов, як в небосхил, у те майбутнє. Минали тижні, місяці, літа, І в їх лункім, безпечному полоні Я ніс своє життя у майбуття В своїй відкритій всім вітрам долоні. І ось з усім, що знав і що умів Зійшов … Читать далее
В оно время до весны В исполненье плана Вышла на тропу войны Лыжница Светлана. Вот, подставив ветру грудь, После снегопада Чертит Света верный путь На дорожках сада. Ходят палки ходуном, Скорость нарастает. В сердце пламенно-хмельном Дух борьбы витает. Так свершается разбег Той большой программы. Пусть вовек не тает снег — Тают килограммы.
Трава купалася в росі І благодать дійшла до серця. Клювали хватко карасі, Я наловив їх пів відерця. Над ставом пінився туман, Що спав в обіймах очерету. І я собі здавався сам Лиш гостем з іншою планети, Що прилетів в цей дивосвіт, Здолавши і літа, і відстань… Вже сонце глянуло з-за віт Як благовіст тепла і … Читать далее
Страна в плену у негодяев — Такие нынче времена. Устами своры краснобаев Безбожно врет моя страна. Дурдом, без совести, без чести, Где грязи нет конца и дна, Здесь не стыдятся грубой лести И правды топчут семена. Им не впервой мочить в сортире. Нам эти игры не понять, Ты знал, что дважды два четыре? Коль там … Читать далее
Частіше дощ і рідше просинь, Давно замовкли солов’ї, Коронавірусная осінь Диктує правила свої. Стріляє ворог наудачу, Він зачаївся в гущині. Просту вирішує задачу: Чи далі жить тобі, чи ні. Той хрест сльозами вже омито, По щирості — не напоказ. Коронавіруснеє літо Забрало кращого із нас. Важка і непоправна втрата, Що не приснилось би й вісні, … Читать далее
Я хочу жары, чтоб лету быть! Стать хочу уверенней, смелей! Жить хочу, любимым быть, любить, И, чтоб, по возможности, скорей! Глядя на овал твоих волос, На твое безумное «каре», Горько задаю себе вопрос: Почему живу в такой дыре? Губы, грудь – целую их не я, Жалит обручальное кольцо… Почему сейчас ты не моя? Обречен я … Читать далее
Для нас давно уже не диво, Что нечисть, всплывшая со дна, Страну дурачит в хвост и в гриву, А слову правды — срок цена. Твердят нам телеподпевалы Для тех, кто верит в миражи, Мол, наши деды их бивали, И ты, мол, удаль покажи. Враньем, кривляньями и чванством Кишит родной телеэкран. Глотает сонное пространство Досужих домыслов … Читать далее
Я не ніс на Голготу хреста, Не штовхав конвоїр мене в спину, Та затьмарила зір сліпота, І тебе я безжурно покинув. Під промінням чужої краси Я шукав і натхнення, і втіху. Тільки доля з завзяттям коси Все зрізала за віхою віху. З кожним днем все густіш сивина Наче сніг, осідає на скронях… Не дістав золотого … Читать далее
Я очарован вашей красотой, Она, как песня на тропе унылой, Звучит и с каждой пройденной верстой Зовет и будоражит с новой силой. Я шел, сжигая версты за собой, Неся свой крест и мысль, что люди – братья, Я видел в небе проблеск голубой, А ночью в бездну падали объятья. Осенние печальные дожди И дальних звезд … Читать далее