БЕРЕГ ЭТОТ И ТОТ. МЕЖДУ НИМИ РЕКА МОЕЙ ЖИЗНИ
Дивлюсь на молодих дівчат І щиро млію потихеньку. Який цвіте роскішний сад І рве навпіл моє серденько. Воно ще б’ється згаряча, Як хвилі об високу скелю. І не поплавилась свіча В моїй неприбраній оселі. Та скільки їх не викликай, Літа не вернеш молодії, Давно пішли за небокрай Твоя весна, твої надії. Вже час твій котиться … Читать далее
Чи побуваю в тім краю, Де народився я і ріс? Де мрії і жагу свою Плекав я, тішився і ніс. Там, де краплиночки роси Торкалась ніжно босих ніг, В обіймах рідної краси Свою я вибирав з доріг. Там в височінь мене вело Небесних світло ліхтарів… Там бур’яном все поросло І сад без мене постарів. Я … Читать далее
В оно время до весны В исполненье плана Вышла на тропу войны Лыжница Светлана. Вот, подставив ветру грудь, После снегопада Чертит Света верный путь На дорожках сада. Ходят палки ходуном, Скорость нарастает. В сердце пламенно-хмельном Дух борьбы витает. Так свершается разбег Той большой программы. Пусть вовек не тает снег — Тают килограммы.