ГЛАВНАЯ

ДУШИ КРИНИЦА

от

Первые свои строки я зарифмовал в 10 лет в больнице, куда я попал с аппендицитом. Не помню уже, что меня на это подвигло, но порыв был настолько силен, что я, за неимением карандаша, просто руками вырывал из подвернувшейся под руку газеты буковки и слюной приклеивал их в нужном порядке к бумаге. Увы, сей шедевр для … Читать далее

ВЕЧЕР ТАНЦЕВ

от

В полутемном этом зале Среди   праздной  суеты Страсти жмут на все педали И рождаются мечты. Вот партнер, мечтой согретый, В ухо дышит горячо, А она лучится  светом… К танцам, а к чему еще? Вдруг заметишь  проблеск  бала: В танго  парочка прошла. И парят над буйством  зала Наши души и тела. В полутемном этом зале Среди … Читать далее

НА РОДИНЕ

от

Как нежна, как полна удивительных знаков Эта летняя ночь на родной стороне… За околицу! В степь! Где цветение злаков Разлило аромат по ночной тишине. Чтобы небом ночным мне сполна насладиться, Я прилег на траву, стебельками шурша. Где-то рядом вспорхнула испуганно птица, Словно чья-то заблудшая в мире душа. Надо мной распласталось бездонное небо, Украинское небо с … Читать далее

ДО БАТЬКІВЩИНИ

от

Чи побуваю в тім краю, Де народився я і ріс? Де мрії і жагу свою Плекав я, тішився і ніс. Там, де краплиночки роси Торкалась ніжно босих ніг, В обіймах рідної краси Свою я вибирав з доріг. Там в височінь мене вело Небесних світло ліхтарів… Там бур’яном все поросло І сад без мене постарів. Я … Читать далее

НА БАЛУ У САТАНЫ

от

На балу у Сатаны   В  ночь, когда уж спят в России Судьбы мира и войны Собрались решать витии. Тут Михеев, балабол, С упоеньем психопата, В меру глуп и в меру зол, Мечет стрелы в супостата. Вот грозится  Куликов, Словом гвозди в пол вбивая. Сатановский, Мудаков и  Ирина  Яровая…              Блудный пасынок армян, Возомнив себя мессией, … Читать далее

ПРОЗРІННЯ

от

Я часто з сьогоденням жартував У днів струмках: прозорих, каламутних, Все плани на майбутнє лаштував І йшов, як в небосхил, у те майбутнє. Минали тижні, місяці, літа, І в їх лункім, безпечному полоні Я ніс своє життя у майбуття В своїй відкритій всім вітрам долоні. І ось з усім, що знав і що умів Зійшов … Читать далее

ПОСВЯЩЕНИЕ

от

В оно время до весны В исполненье плана Вышла на тропу войны Лыжница Светлана. Вот, подставив ветру грудь, После снегопада Чертит Света верный путь На дорожках сада. Ходят палки ходуном, Скорость нарастает. В сердце пламенно-хмельном Дух борьбы витает. Так свершается разбег Той большой программы. Пусть вовек не тает снег — Тают килограммы.

БЕРЕГ ДОЛІ

от

Трава купалася в росі І благодать дійшла до серця. Клювали хватко карасі, Я наловив їх пів відерця. Над ставом пінився туман, Що спав в обіймах очерету. І я собі здавався сам Лиш гостем з іншою планети, Що прилетів в цей дивосвіт, Здолавши і літа, і відстань… Вже сонце глянуло з-за віт Як благовіст тепла і … Читать далее

НА СОРОКОВИНИ В. ІВАЩЕНКА

от

Частіше дощ і рідше просинь,  Давно замовкли солов’ї,  Коронавірусная осінь  Диктує правила свої.  Стріляє ворог наудачу,  Він зачаївся в гущині.  Просту вирішує задачу:  Чи далі жить тобі, чи ні.  Той хрест сльозами вже омито,  По щирості — не напоказ.  Коронавіруснеє літо  Забрало кращого із нас.  Важка і непоправна втрата,  Що не приснилось би й вісні,  … Читать далее